Recently corrected public entries
👉 Register to view more posts, get corrections on your writing and correct others.Jan. 28, 2025
Rendre visite à mon beau-père et ma belle-mère en France
Bonjour Jolie et Martin
Comment vous allez? Et Florian et les enfasnts? J'espère que tout va bien là-bas
Vous nous manquez beaucoup et, on a decidé de aller à chez vous à la semaine prochaine, se possible. Est-ce que nous pouvons venir? Si vous voulez, je peux faire "Feijoada" pour vous. C'est un plat typiquement brésilien. C'est très bon.
J'étudie français por vous et je voudrais avoir notre première conversation. Je ne parle pas encore bien, donc, parlez lentement, s'il vous plaît. :)
Je dois encore m'ameliorer beaucoup. Soyez patients.
Avoir une buonne communication avec vous est trop important pour moi, mais j'ai besoin de temps. Je promets que jusque notre marriege je parlerai déjà beaucoup mieux.
Bon journée!
Jan. 28, 2025
Zauberkarotten
Zauberkarotten
In einer kleinen Stadt lebte ein seltsames Kaninchen namens Bob.
Bob war kein gewöhnliches Kaninchen.
Er konnte fliegen.
Jeden Morgen zog Bob seine kleinen Flügel an und flog zur Arbeit.
Aber sein Job war ungewöhnlich: Er war Bäcker.
Ja, ein Bäckerhase!
Eines Tages bemerkte Bob, dass sein Brot sehr seltsam wurde.
Er backte einen normalen Laib, und das Ergebnis war ... ein Berg Karotten.
„Das ist nicht normal!“, dachte Bob, beschloss aber, die Karotten auf dem Markt zu verkaufen.
Zu seiner Überraschung versammelten sich die Leute um ihn herum.
Sie kauften keine Karotten, sie tanzten mit ihnen!
Alle schrien: ‚Karotten sind der neue Hit!“
Bob war verwirrt.
„Ich habe keine Karotten gebacken! Ich habe Brot gebacken!‘, sagte er.
Aber niemand hörte ihm zu.
Alle tanzten weiter.
Dann beschloss Bob, seinen Freund, einen Elefanten namens Tim, zu fragen.
Tim war ein sehr schlauer Elefant und wusste alles auf der Welt.
Tim schaute sich die Karotten an und sagte:
Das ist Magie! Du hast aus Versehen Karotten statt Brot gebacken.
Aber ich kann sie nicht essen! sagte Bob.
Warum? fragte Tim.
Weil sie nicht echt sind! Sie sind magisch!
Tim nahm eine Karotte und sagte:
Ich probiere sie mal.
Er biss in die Karotte und war plötzlich ganz klein!
Oh nein! schrie Tim. Ich bin ein Häschen geworden!
Bob musste lachen.
Weißt du jetzt, wie es ist, ein Häschen zu sein?
Aber nach ein paar Minuten hatte Tim seine normale Größe wieder.
Das hat Spaß gemacht! sagte er. Aber lass uns nicht noch mal mit Karotten experimentieren.
Jan. 28, 2025
Новий друг Марсика
Новий друг Марсика
Марсик був маленьким кошеням.
Він жив у великому будинку з великою родиною.
Одного разу Марсик вирішив вийти на вулицю.
Він побачив багато цікавих речей.
Марсик побачив метелика.
Він побіг за ним.
Метелик летів високо.
Марсик не міг наздогнати його.
Марсик пішов далі.
Він побачив великий м'яч.
Марсик почав катати м'яч лапкою.
М'яч котився швидко.
Марсик побіг за м'ячем.
Він стрибнув і зловив його.
Марсик був дуже радий.
Раптом Марсик почув звук.
Він подивився в бік.
Там було цуценя.
Щеня дивилося на Марсика.
- Привіт, ти граєшся? - запитало цуценя.
- Так, давай гратися разом! - сказав Марсик.
Марсик і цуценя почали грати з м'ячем.
Вони катали його один одному.
Вони бігали і стрибали.
Марсик був дуже щасливий.
Тепер у нього був новий друг.
Вони гралися до вечора.
Коли стало темно, Марсик повернувся додому.
Він ліг на свою подушку і заснув.
Jan. 28, 2025
O novo amigo de Marsik
O novo amigo de Marsik
Marsik era um gatinho pequeno.
Vivia numa casa grande com uma família grande.
Um dia, Marsik decidiu sair à rua.
Viu muitas coisas interessantes.
Marsik viu uma borboleta.
Correu atrás dela.
A borboleta voou alto.
Marsik não conseguiu apanhá-la.
Marsik continuou.
Viu uma bola grande.
Marsik começou a rolar a bola com a sua pata.
A bola rolou rapidamente.
Marcic correu atrás da bola.
Saltou e apanhou-a.
Marsik estava muito contente.
De repente, Marsik ouviu um barulho.
Olhou para o lado.
Estava lá um cãozinho.
O cãozinho olhou para Marsik.
- Olá, estás a brincar? - O cãozinho perguntou.
- Sim, vamos brincar juntos! - disse Marsik.
Marsik e o cachorrinho começaram a brincar com a bola.
Fizeram-na rolar um para o outro.
Correram e saltaram.
Marsik estava muito contente.
Agora tinha um novo amigo.
Brincaram até ao anoitecer.
Quando escureceu, Marsik voltou para casa.
Deitou-se na sua almofada e adormeceu.
Jan. 28, 2025
Nowy przyjaciel Marsika
Nowy przyjaciel Marsika
Marsik był małym kotkiem.
Mieszkał w dużym domu z dużą rodziną.
Pewnego dnia Marsik postanowił wyjść na zewnątrz.
Zobaczył wiele interesujących rzeczy.
Marsik zobaczył motyla.
Pobiegł za nim.
Motyl leciał wysoko.
Marsik nie mógł go dogonić.
Marsik poszedł dalej.
Zobaczył dużą piłkę.
Marsik zaczął toczyć piłkę łapą.
Piłka toczyła się szybko.
Marcic pobiegł za piłką.
Skoczył i złapał piłkę.
Marsik był bardzo szczęśliwy.
Nagle Marsik usłyszał jakiś dźwięk.
Spojrzał w bok.
Był tam szczeniak.
Szczeniak spojrzał na Marsika.
- Cześć, bawisz się? - Szczeniak zapytał.
- Tak, pobawmy się razem! - powiedział Marsik.
Marsik i szczeniak zaczęli bawić się piłką.
Toczyli ją do siebie.
Biegali i skakali.
Marsik był bardzo szczęśliwy.
Teraz miał nowego przyjaciela.
Bawili się do wieczora.
Kiedy zrobiło się ciemno, Marsik wrócił do domu.
Położył się na poduszce i zasnął.
Jan. 28, 2025
マルシクの新しい友達
マルシクの新しい友達
マルシクは小さな子猫でした。
大きな家で大家族と一緒に暮らしていました。
ある日、マルシクは外に出ることにしました。
そして、たくさんの面白いものを見ました。
マルシクは蝶を見ました。
そして、それを追いかけました。
蝶は高く飛んで行きました。
マルシクは追いつくことができませんでした。
マルシクは進みました。
そして、大きなボールを見ました。
マルシクは前足でボールを転がし始めました。
ボールは勢いよく転がった。
マルシクはボールを追いかけた。
ジャンプしてボールをキャッチした。
マルシクはとてもうれしかった。
突然、マルシクは音を聞いた。
彼は横を見た。
そこに子犬がいた。
子犬はマルシクを見た。
「こんにちは、遊んでいるの？」と子犬は尋ねた。
「うん、一緒に遊ぼう！」とマルシクは言った。
マルシックと子犬はボール遊びを始めました。
ボールを互いに転がしました。
走ったり、跳ねたりしました。
マルシックはとても幸せでした。
新しい友達ができたのです。
彼らは夕方まで遊びました。
暗くなると、マルシックは家に帰りました。
枕に横たわると、眠りに落ちました。
Jan. 28, 2025
Le nouvel ami de Marsik
Le nouvel ami de Marsik
Marsik était un petit chaton.
Il vivait dans une grande maison avec une grande famille.
Un jour, Marsik décida de sortir.
Il vit beaucoup de choses intéressantes.
Marsik vit un papillon.
Il courut après lui.
Le papillon volait très haut.
Marsik ne pouvait pas le rattraper.
Marsik continua.
Il vit une grosse balle.
Marsik commença à faire rouler la balle avec sa patte.
La balle roulait vite.
Marcic courut après la balle.
Il sauta et l'attrapa.
Marsik était très heureux.
Soudain, Marsik entendit un bruit.
Il regarda sur le côté.
Il y avait un chiot.
Le chiot a regardé Marsik.
- Bonjour, tu joues ? - demanda le chiot.
- Oui, jouons ensemble ! - dit Marsik.
Marsik et le chiot commencèrent à jouer avec la balle.
Ils la firent rouler l'un vers l'autre.
Ils couraient et sautaient.
Marsik était très heureux.
Il avait maintenant un nouvel ami.
Ils jouèrent jusqu'au soir.
A la tombée de la nuit, Marsik rentra à la maison.
Il s'allongea sur son oreiller et s'endormit.
Jan. 28, 2025
Marsiks neuer Freund
Marsiks neuer Freund
Marsik war ein kleines Kätzchen.
Er lebte in einem großen Haus mit einer großen Familie.
Eines Tages beschloss Marsik, nach draußen zu gehen.
Er sah viele interessante Dinge.
Marsik sah einen Schmetterling.
Er rannte ihm hinterher.
Der Schmetterling flog hoch.
Marsik konnte ihn nicht einholen.
Marsik ging weiter.
Er sah einen großen Ball.
Marsik begann, den Ball mit seiner Pfote zu rollen.
Der Ball rollte schnell.
Marcic lief dem Ball hinterher.
Er sprang und fing ihn.
Marsik war sehr glücklich.
Plötzlich hörte Marsik ein Geräusch.
Er schaute zur Seite.
Dort war ein Welpe.
Der Welpe schaute Marsik an.
„Hallo, spielst du?„, fragte der Welpe.
„Ja, lass uns zusammen spielen!“, sagte Marsik.
Marsik und der Welpe begannen, mit dem Ball zu spielen.
Sie rollten ihn einander zu.
Sie rannten und sprangen.
Marsik war sehr glücklich.
Jetzt hatte er einen neuen Freund.
Sie spielten bis zum Abend.
Als es dunkel wurde, kam Marsik nach Hause.
Er legte sich auf sein Kissen und schlief ein.
Jan. 28, 2025
Jan. 28, 2025
Ельфелева вежа
Ельфелева вежа
У 1889 році в Парижі побудували вежу.
Її назвали Ейфелева вежа.
Вежу спроектував інженер Гюстав Ейфель.
Вона була побудована для Всесвітньої виставки.
Висота вежі була 300 метрів.
На той час це було рекордом.
Багато людей ненавиділи вежу.
Вони називали її потворною.
Художники та письменники писали протести.
Вони говорили, що вежа псує Париж.
Але Гюстав Ейфель вірив у свій проект.
Вежа була побудована за два роки.
Тисячі людей прийшли на відкриття.
Згодом вежа стала популярною.
Люди почали нею захоплюватися.
Зараз Ейфелева вежа - символ Парижа.
Її відвідують мільйони туристів щороку.
Jan. 28, 2025
Torre Elfel
Torre Elfel
Em 1889, foi construída uma torre em Paris.
Chamava-se Torre Eiffel.
A torre foi projectada pelo engenheiro Gustave Eiffel.
Foi construída para a Feira Mundial.
A altura da torre era de 300 metros.
Na altura, era um recorde.
Muitas pessoas detestavam a torre.
Chamavam-lhe feia.
Artistas e escritores escreveram protestos.
Diziam que a torre estava a arruinar Paris.
Mas Gustave Eiffel acreditava no seu projeto.
A torre foi construída em dois anos.
Milhares de pessoas assistiram à inauguração.
Com o tempo, a torre tornou-se popular.
As pessoas começaram a admirá-la.
Atualmente, a Torre Eiffel é um símbolo de Paris.
É visitada por milhões de turistas todos os anos.
Jan. 28, 2025
Wieża Elfel
Wieża Elfel
W 1889 roku w Paryżu zbudowano wieżę.
Nazwano ją Wieżą Eiffla.
Wieża została zaprojektowana przez inżyniera Gustave'a Eiffela.
Została zbudowana na potrzeby Targów Światowych.
Wysokość wieży wynosiła 300 metrów.
W tamtych czasach był to rekord.
Wiele osób nienawidziło wieży.
Nazywali ją brzydką.
Artyści i pisarze pisali protesty.
Mówili, że wieża rujnuje Paryż.
Ale Gustave Eiffel wierzył w swój projekt.
Wieża została zbudowana w dwa lata.
Tysiące ludzi przyszło na otwarcie.
Z czasem wieża stała się popularna.
Ludzie zaczęli ją podziwiać.
Obecnie wieża Eiffla jest symbolem Paryża.
Każdego roku odwiedzają ją miliony turystów.
Jan. 28, 2025
エルフェル塔
エルフェル塔
1889年、パリに一つの塔が建てられました。
それはエッフェル塔と呼ばれました。
その塔は、エンジニアのギュスターヴ・エッフェルによって設計されました。
それは万国博覧会のために建てられました。
塔の高さは300メートルでした。
当時としては、それは記録的な高さでした。
多くの人々は、その塔を嫌っていました。
彼らはそれを醜いと呼びました。
芸術家や作家たちは抗議文を書きました。
彼らは、その塔がパリを台無しにしていると主張しました。
しかし、ギュスターヴ・エッフェルは自分のプロジェクトを信じていました。
その塔は2年で完成しました。
オープニングには何千人もの人々が訪れました。
時が経つにつれ、その塔は人気を博すようになりました。
人々はそれを賞賛するようになりました。
今では、エッフェル塔はパリの象徴です。
毎年何百万人もの観光客が訪れています。
Jan. 28, 2025
Elfel-Turm
Elfel-Turm
1889 wurde in Paris ein Turm gebaut.
Er wurde Eiffelturm genannt.
Der Turm wurde vom Ingenieur Gustave Eiffel entworfen.
Er wurde für die Weltausstellung gebaut.
Der Turm war 300 Meter hoch.
Das war damals ein Rekord.
Viele Menschen hassten den Turm.
Sie nannten ihn hässlich.
Künstler und Schriftsteller schrieben Protestbriefe.
Sie sagten, der Turm würde Paris ruinieren.
Aber Gustave Eiffel glaubte an sein Projekt.
Der Turm wurde in zwei Jahren gebaut.
Tausende Menschen kamen zur Eröffnung.
Mit der Zeit wurde der Turm immer beliebter.
Die Menschen begannen, ihn zu bewundern.
Heute ist der Eiffelturm ein Symbol für Paris.
Jedes Jahr wird er von Millionen Touristen besucht.
Jan. 28, 2025
Framboesas douradas.
Framboesas douradas.
Olya vivia numa pequena aldeia na orla da floresta.
Todas as manhãs pegava no seu cesto e ia para a floresta apanhar bagas.
Hoje era uma manhã especial.
Olya tinha ouvido dizer que havia uma baga rara a crescer na floresta - a framboesa dourada.
Decidiu ir à procura dessa baga.
Olya percorreu os caminhos que lhe eram familiares.
De repente, reparou que a floresta se tinha tornado invulgar.
As árvores tornaram-se mais altas.
A relva começou a brilhar.
Olya continuou a andar até ver uma velha ponte de pedra.
A ponte estava coberta de musgo.
Um rio límpido passava por baixo da ponte.
Olya decidiu atravessar a ponte.
Quando chegou ao outro lado, apareceu uma porta estranha à sua frente.
Era invisível, mas Olya conseguia senti-la com a mão.
A porta abriu-se e Olya deu por si num jardim mágico.
Havia plantas invulgares a crescer no jardim.
Havia cogumelos cor-de-rosa e flores azuis.
Olya viu um arbusto com framboesas douradas.
Dirigiu-se ao arbusto e apanhou cuidadosamente uma baga.
Assim que a apanhou, pequenos pirilampos começaram a voar à sua volta.
Olya apercebeu-se de que este jardim era mágico.
Sentiu alegria no seu coração.
De repente, apareceu um velhote à sua frente.
Disse-lhe:
- Encontraste a framboesa dourada.
- Mas lembra-te, se ficares com a baga, tens de fazer uma boa ação.
Olya acenou com a cabeça.
Regressou à aldeia.
No caminho, viu um gatinho velho.
O gatinho estava perdido.
Olya pegou nele ao colo.
Levou o gatinho para casa.
Assim que Olya chegou a casa, as framboesas douradas que tinha no cesto começaram a brilhar mais intensamente.
Olya apercebeu-se de que tinha feito a escolha certa.
Desde então, Olya ia muitas vezes ao jardim mágico.
Ia lá sempre com boas intenções.
As framboesas douradas tornaram-se para ela um símbolo de bondade.
Jan. 28, 2025
Złote maliny.
Złote maliny.
Olya mieszkała w małej wiosce na skraju lasu.
Każdego ranka brała koszyk i szła do lasu zbierać jagody.
Dzisiejszy poranek był wyjątkowy.
Olya słyszała, że w lesie rośnie rzadka jagoda - złota malina.
Postanowiła znaleźć tę jagodę.
Olya szła znajomymi ścieżkami.
Nagle zauważyła, że las stał się niezwykły.
Drzewa stały się wyższe.
Trawa zaczęła świecić.
Olya szła dalej, aż zobaczyła stary kamienny most.
Most był pokryty mchem.
Pod mostem płynęła czysta rzeka.
Olya postanowiła przejść przez most.
Kiedy dotarła na drugą stronę, pojawiły się przed nią dziwne drzwi.
Były niewidoczne, ale Olya wyczuła je ręką.
Drzwi otworzyły się i Olya znalazła się w magicznym ogrodzie.
W ogrodzie rosły niezwykłe rośliny.
Były tam różowe grzyby i niebieskie kwiaty.
Olya zobaczyła krzak ze złotymi malinami.
Podeszła do krzewu i ostrożnie zerwała jagodę.
Gdy tylko ją zerwała, wokół niej zaczęły latać małe świetliki.
Olya zdała sobie sprawę, że ten ogród jest magiczny.
Poczuła radość w sercu.
Nagle pojawił się przed nią starzec.
Powiedział:
- Znalazłaś złotą malinę.
- Ale pamiętaj, jeśli weźmiesz jagodę, musisz zrobić dobry uczynek.
Olya skinęła głową.
Wróciła do wioski.
Po drodze zobaczyła starego kotka.
Kociak się zgubił.
Olya wzięła go na ręce.
Zabrała go do domu.
Gdy tylko Olya dotarła do domu, złote maliny w jej koszyku zaczęły świecić jaśniej.
Olya zdała sobie sprawę, że dokonała właściwego wyboru.
Od tego czasu Olya często przychodziła do magicznego ogrodu.
Za każdym razem szła tam z dobrymi intencjami.
Złote maliny stały się dla niej symbolem dobroci.
Jan. 28, 2025
黄金色のラズベリー
黄金色のラズベリー
オリャは森のはずれの小さな村に住んでいました。
毎朝、オリャはかごを持って森へベリー摘みに出かけました。
今日は特別な朝でした。
オリャは森に珍しいベリー、黄金色のラズベリーが生えていると聞いたことがありました。
彼女はそのベリーを見つけようと決めました。
オリャは見慣れた小道を歩きました。
突然、森がいつもと違っていることに気づきました。
木々は背が高くなり、
草は光り始めた。
オリーヤは歩き続け、古い石橋を見つけた。
橋は苔に覆われていた。
橋の下には澄んだ川が流れていた。
オリーヤは橋を渡ることにした。
向こう岸に着くと、目の前に不思議な扉が現れた。
見えないが、オリーヤは手で感じることができた。
ドアが開き、オリーヤは魔法の庭に立っていました。
庭には変わった植物が生えていました。
ピンクのキノコや青い花がありました。
オリーヤは黄金色のラズベリーが生えている茂みを見つけました。
茂みに行き、慎重に実をひとつ摘みました。
摘んだとたん、小さなホタルが彼女の周りを飛び始めました。
オリーヤは、この庭が魔法の庭であることに気づきました。
彼女は心の中で喜びを感じました。
すると突然、目の前に老人が現れました。
老人は言いました。
「君は黄金のラズベリーを見つけたね。
でも、覚えておきなさい。もしその実を取るなら、善行をしなければならないよ。
オリーヤはうなずきました。
そして村に戻りました。
その途中、年老いた子猫を見つけました。
子猫は迷子になっていたのです。
オリーヤは子猫を抱き上げました。
子猫を家に連れて帰りました。
オリーヤが家に着くとすぐに、彼女のかごの中の黄金色のラズベリーが明るく輝き始めました。
オリーヤは自分が正しい選択をしたことに気づきました。
それ以来、オリーヤは魔法の庭によく来るようになりました。
行くたびに、彼女は善意を持ってそこへ行きました。
黄金色のラズベリーは、彼女にとって親切の象徴となりました。
Jan. 28, 2025
Lamponi dorati.
Lamponi dorati.
Olya viveva in un piccolo villaggio ai margini della foresta.
Ogni mattina prendeva il suo cestino e andava nella foresta a raccogliere bacche.
Oggi era una mattina speciale.
Olya aveva sentito dire che nella foresta cresceva una bacca rara: il lampone d'oro.
Decise di trovare questa bacca.
Olya camminava lungo i sentieri familiari.
Improvvisamente notò che la foresta era diventata insolita.
Gli alberi erano diventati più alti.
L'erba cominciò a brillare.
Olya continuò a camminare finché non vide un vecchio ponte di pietra.
Il ponte era ricoperto di muschio.
Sotto il ponte scorreva un fiume limpido.
Olya decise di attraversare il ponte.
Quando raggiunse l'altro lato, una strana porta apparve di fronte a lei.
Era invisibile, ma Olya poteva sentirla con la mano.
La porta si aprì e Olya si ritrovò in un giardino magico.
Nel giardino crescevano piante insolite.
C'erano funghi rosa e fiori blu.
Olya vide un cespuglio con lamponi dorati.
Si avvicinò al cespuglio e colse con cura una bacca.
Non appena l'ha colta, piccole lucciole hanno iniziato a volare intorno a lei.
Olya si rese conto che quel giardino era magico.
Sentiva la gioia nel cuore.
All'improvviso, un uomo anziano apparve di fronte a lei.
Disse:
- Hai trovato il lampone d'oro.
- Ma ricorda, se prendi la bacca, devi fare una buona azione.
Olya annuì.
Tornò al villaggio.
Lungo la strada vide un vecchio gattino.
Il gattino si era perso.
Olya lo prese in braccio.
Lo portò a casa.
Non appena Olya arrivò a casa, i lamponi dorati nel suo cestino cominciarono a brillare di più.
Olya capì di aver fatto la scelta giusta.
Da allora Olya si recava spesso nel giardino magico.
Ogni volta ci andava con buone intenzioni.
I lamponi dorati divennero per lei un simbolo di gentilezza.
Jan. 28, 2025
Des framboises dorées.
Des framboises dorées.
Olya vivait dans un petit village à la lisière de la forêt.
Chaque matin, elle prenait son panier et se rendait dans la forêt pour cueillir des baies.
Aujourd'hui, c'était un matin spécial.
Olya avait entendu dire qu'une baie rare poussait dans la forêt : la framboise dorée.
Elle décida de partir à la recherche de cette baie.
Olya marcha le long des sentiers familiers.
Soudain, elle remarqua que la forêt était devenue inhabituelle.
Les arbres sont devenus plus grands.
L'herbe commençait à briller.
Olya continua à marcher jusqu'à ce qu'elle aperçoive un vieux pont de pierre.
Le pont était recouvert de mousse.
Une rivière claire coulait sous le pont.
Olya décida de traverser le pont.
Lorsqu'elle atteignit l'autre côté, une étrange porte apparut devant elle.
Elle était invisible, mais Olya pouvait la sentir avec sa main.
La porte s'ouvrit et Olya se retrouva dans un jardin magique.
Il y avait des plantes inhabituelles qui poussaient dans le jardin.
Il y avait des champignons roses et des fleurs bleues.
Olya vit un buisson avec des framboises dorées.
Elle s'approcha du buisson et cueillit soigneusement une baie.
Dès qu'elle l'a cueillie, de petites lucioles ont commencé à voler autour d'elle.
Olya se rendit compte que ce jardin était magique.
Elle ressentait de la joie dans son cœur.
Soudain, un vieil homme apparut devant elle.
Il lui dit : « Tu as trouvé la framboise d'or :
- Tu as trouvé la framboise d'or.
- Mais n'oublie pas que si tu prends la baie, tu dois faire une bonne action.
Olya acquiesça.
Elle retourna au village.
En chemin, elle vit un vieux chaton.
Le chaton était perdu.
Olya le prit dans ses bras.
Elle le ramena chez elle.
Dès qu'Olya arriva à la maison, les framboises dorées dans son panier commencèrent à briller plus fort.
Olya comprit qu'elle avait fait le bon choix.
Depuis lors, Olya vient souvent au jardin magique.
Chaque fois, elle y allait avec de bonnes intentions.
Les framboises dorées sont devenues pour elle un symbole de bonté.
Jan. 28, 2025
Goldene Himbeeren
Goldene Himbeeren
Olja lebte in einem kleinen Dorf am Waldrand.
Jeden Morgen nahm sie ihren Korb und ging in den Wald, um Beeren zu sammeln.
Heute war ein besonderer Morgen.
Olja hatte gehört, dass im Wald eine seltene Beere wuchs – die goldene Himbeere.
Sie beschloss, diese Beere zu finden.
Olja ging die vertrauten Pfade entlang.
Plötzlich bemerkte sie, dass der Wald ungewöhnlich geworden war.
Die Bäume wurden höher.
Das Gras begann zu leuchten.
Olja ging weiter, bis sie eine alte Steinbrücke sah.
Die Brücke war mit Moos bedeckt.
Unter der Brücke floss ein klarer Fluss.
Olja beschloss, über die Brücke zu gehen.
Als sie die andere Seite erreichte, erschien eine seltsame Tür vor ihr.
Sie war unsichtbar, aber Olja konnte sie mit der Hand fühlen.
Die Tür öffnete sich und Olya fand sich in einem magischen Garten wieder.
In dem Garten wuchsen ungewöhnliche Pflanzen.
Es gab rosa Pilze und blaue Blumen.
Olya sah einen Busch mit goldenen Himbeeren.
Sie ging zu dem Busch und pflückte vorsichtig eine Beere.
Sobald sie sie gepflückt hatte, flogen kleine Glühwürmchen um sie herum.
Olya wurde klar, dass dieser Garten magisch war.
Sie fühlte Freude in ihrem Herzen.
Plötzlich stand ein alter Mann vor ihr.
Er sagte:
„Du hast die goldene Himbeere gefunden.
Aber denk daran, wenn du die Beere nimmst, musst du eine gute Tat vollbringen.“
Olja nickte.
Sie ging zurück ins Dorf.
Unterwegs sah sie ein altes Kätzchen.
Das Kätzchen hatte sich verlaufen.
Olja nahm es in die Arme.
Sie nahm das Kätzchen mit nach Hause.
Sobald Olya zu Hause ankam, begannen die goldenen Himbeeren in ihrem Korb heller zu leuchten.
Olya wurde klar, dass sie die richtige Entscheidung getroffen hatte.
Seitdem kam Olya oft in den magischen Garten.
Jedes Mal ging sie mit guten Absichten dorthin.
Goldene Himbeeren wurden für sie zum Symbol der Güte.
Jan. 28, 2025
Олена
Олена
Була дівчинка.
Її звали Олена.
Їй було десять років.
Олена дуже любила малювати.
Щодня після школи вона сідала за стіл.
Вона брала олівці та папір.
Олена малювала будиночки, дерева і тварин.
Одного разу Олена вирішила намалювати будинок своєї мрії.
Спочатку вона намалювала дах.
Потім вона намалювала вікна та двері.
Поруч із будинком вона додала сад із квітами.
У саду було велике дерево.
Олена довго дивилася на малюнок.
Їй здалося, що чогось не вистачає.
Вона подумала і додала паркан.
Але все одно чогось не вистачало.
До кімнати зайшов її молодший брат.
Його звали Ваня.
Він подивився на малюнок.
Ваня сказав, що будинок порожній.
Він запитав, чому там немає людей.
Олена погодилася з ним.
Вона взяла олівець і намалювала маму біля дверей.
Потім додала тата в саду.
Поруч із деревом вона намалювала себе і Ваню.
Тепер малюнок став яскравим і живим.
Але тут Олена помітила дивне.
На малюнку за парканом з'явилася маленька кішка.
Олена не пам'ятала, щоб малювала її.
Кішка ніби дивилася на неї.
Ваня засміявся і сказав, що це він намалював кішку.
Олена посміхнулася.
Кішка зробила малюнок ще кращим.
Тепер будинок здавався справжнім.
Олена повісила малюнок на стіну.
Він став її улюбленим.
Щоразу, дивлячись на нього, вона згадувала, як добре, коли сім'я разом.
Jan. 28, 2025
Lena
Lena
Była sobie dziewczynka.
Miała na imię Lena.
Miała dziesięć lat.
Lena bardzo lubiła rysować.
Codziennie po szkole siadała przy biurku.
Brała ołówki i papier.
Lena rysowała domy, drzewa i zwierzęta.
Pewnego dnia Lena postanowiła narysować swój wymarzony dom.
Najpierw narysowała dach.
Następnie narysowała okna i drzwi.
Obok domu dodała ogród z kwiatami.
W ogrodzie rosło duże drzewo.
Lena długo przyglądała się rysunkowi.
Wydawało jej się, że czegoś brakuje.
Pomyślała o tym i dodała ogrodzenie.
Ale wciąż czegoś brakowało.
Do pokoju wszedł jej młodszy brat.
Miał na imię Wania.
Spojrzał na rysunek.
Wania powiedział, że dom jest pusty.
Zapytał, dlaczego nie ma tam ludzi.
Lena zgodziła się z nim.
Wzięła ołówek i narysowała mamę przy drzwiach.
Potem dodała tatę w ogrodzie.
Obok drzewa narysowała siebie i Wanię.
Teraz rysunek stał się jasny i żywy.
Ale wtedy Lena zauważyła coś dziwnego.
Na rysunku za płotem pojawił się mały kot.
Lena nie pamiętała, jak go rysowała.
Wyglądało to tak, jakby kot na nią patrzył.
Wania roześmiał się i powiedział, że to on narysował kota.
Lena uśmiechnęła się.
Kot sprawił, że rysunek był jeszcze lepszy.
Teraz dom wydawał się prawdziwy.
Lena powiesiła rysunek na ścianie.
Stał się jej ulubionym.
Za każdym razem, gdy na niego patrzyła, przypominała sobie, jak dobrze jest mieć rodzinę razem.
Jan. 28, 2025
レナ
レナ
女の子がいました。
彼女の名前はレナ。
10歳でした。
レナは絵を描くのが大好きでした。
学校が終わると、毎日机に向かいました。
鉛筆と紙を取り出して、
家や木や動物を描きました。
ある日、レナは夢の家を描くことにしました。
まず屋根を描きました。
それから窓とドアを描きました。
家の隣には花壇を描きました。
庭には大きな木がありました。
レナは長い間その絵を見つめていました。
何かが足りないように思えました。
よく考えて、フェンスを描き足しました。
それでもまだ何かが足りません。
弟が部屋に入ってきました。
弟の名前はヴァーニャです。
弟は絵を見ました。
ヴァーニャは家の中が誰もいないと言いました。
なぜ誰もいないのかと尋ねました。
レナは弟の意見に賛成した。
そして鉛筆を取って、ドアにママを描いた。
それから庭にパパを描いた。
木の隣に自分とヴァニャを描いた。
すると絵は生き生きとしてきた。
しかし、レナは奇妙なことに気づいた。
フェンスの後ろに小さな猫が現れたのだ。
レナは猫を描いた覚えはなかった。
まるで猫が自分を見ているようだった。
ヴァニヤは笑いながら、猫を描いたのは自分だと言いました。
レナは微笑みました。
猫のおかげで絵がさらに良くなりました。
今では家が本物のように見えます。
レナは絵を壁に掛けました。
お気に入りの絵になりました。
見るたびに、家族が一緒にいることがどんなに素晴らしいかを思い出しました。
Jan. 28, 2025
Lena
Lena
Il y avait une fille.
Elle s'appelait Lena.
Elle avait dix ans.
Lena aimait beaucoup dessiner.
Chaque jour, après l'école, elle s'asseyait à son bureau.
Elle prend des crayons et du papier.
Lena dessine des maisons, des arbres et des animaux.
Un jour, Lena décida de dessiner la maison de ses rêves.
Elle dessina d'abord le toit.
Puis elle dessina les fenêtres et les portes.
A côté de la maison, elle ajouta un jardin avec des fleurs.
Il y avait un grand arbre dans le jardin.
Lena a regardé son dessin pendant un long moment.
Il lui semblait qu'il manquait quelque chose.
Elle y réfléchit et ajouta une clôture.
Mais il manquait toujours quelque chose.
Son jeune frère entra dans la pièce.
Il s'appelait Vanya.
Il regarda le dessin.
Vanya a dit que la maison était vide.
Il demanda pourquoi il n'y avait personne.
Lena était d'accord avec lui.
Elle prit un crayon et dessina maman à la porte.
Puis elle ajouta papa dans le jardin.
À côté de l'arbre, elle se dessina elle-même et dessina Vanya.
Le dessin est devenu lumineux et vivant.
Mais Lena remarqua alors quelque chose d'étrange.
Un petit chat est apparu dans le dessin, derrière la clôture.
Lena ne se souvenait pas l'avoir dessiné.
C'était comme si le chat la regardait.
Vanya rit et dit que c'est lui qui a dessiné le chat.
Lena sourit.
Le chat rendait le dessin encore plus beau.
Maintenant, la maison semblait réelle.
Lena accrocha le dessin au mur.
Il devint son préféré.
Chaque fois qu'elle le regardait, elle se rappelait combien il était bon d'avoir une famille unie.
Jan. 28, 2025
Lena
Lena
Es gab ein Mädchen.
Ihr Name war Lena.
Sie war zehn Jahre alt.
Lena liebte es sehr zu zeichnen.
Jeden Tag nach der Schule setzte sie sich an ihren Schreibtisch.
Sie nahm Bleistifte und Papier.
Lena zeichnete Häuser, Bäume und Tiere.
Eines Tages beschloss Lena, ihr Traumhaus zu zeichnen.
Zuerst zeichnete sie das Dach.
Dann zeichnete sie Fenster und Türen.
Neben dem Haus fügte sie einen Garten mit Blumen hinzu.
Im Garten stand ein großer Baum.
Lena betrachtete die Zeichnung lange Zeit.
Ihr schien, als würde etwas fehlen.
Sie dachte darüber nach und fügte einen Zaun hinzu.
Aber es fehlte immer noch etwas.
Ihr jüngerer Bruder kam ins Zimmer.
Er hieß Vanya.
Er betrachtete die Zeichnung.
Vanya sagte, das Haus sei leer.
Er fragte, warum dort keine Menschen seien.
Lena stimmte ihm zu.
Sie nahm einen Bleistift und zeichnete Mama an der Tür.
Dann fügte sie Papa im Garten hinzu.
Neben den Baum zeichnete sie sich selbst und Wanja.
Jetzt wurde die Zeichnung bunt und lebendig.
Aber dann bemerkte Lena etwas Seltsames.
Eine kleine Katze erschien in der Zeichnung hinter dem Zaun.
Lena konnte sich nicht daran erinnern, sie gezeichnet zu haben.
Es war, als würde die Katze sie ansehen.
Vanya lachte und sagte, dass er die Katze gezeichnet habe.
Lena lächelte.
Die Katze machte die Zeichnung noch besser.
Jetzt wirkte das Haus echt.
Lena hängte die Zeichnung an die Wand.
Es wurde ihr Lieblingsbild.
Jedes Mal, wenn sie es ansah, erinnerte sie sich daran, wie schön es war, eine Familie zu haben.
02:23:10 (UTC)
Streaks reset at midnight (00:00)