Зараз я більше навивчаю англиійську иі македонську, тому на україньську не вистачає мотивації. Зараз я більше вивчаю англійську і македонську, тому на українську не вистачає мотивації.

Зараз я більше навивчаю англиійську иі македонську, тому на україньську не вистачає мотивації. Зараз я більше вивчаю англійську і македонську, тому на українську не вистачає мотивації.

Навчати може вчитель (скажімо, "Я навчаю дітей англійської"), а учні вивчають ("Мої учні вивчають англійську")

На українскоькій мені б ДУЖЕ хотілось би розмовляти, але зараз, це на жаль просто не приіоріитет зараз. На українській мені б ДУЖЕ хотілось би розмовляти, але зараз, це на жаль просто не пріоритет .

На уУкраїнськойю мені б ДУЖЕ хотілось би розмовляти, але це, на жаль, просто не приіоріитет зараз. Українською мені ДУЖЕ хотілось би розмовляти, але це, на жаль, просто не пріоритет зараз.

Знову ж таки, ми розмовляємо не "на українській", а "українською". Також потрібне лиш одне "б(и)", тому можеш вибрати одне з двох (я вибрав друге, ахах).

Англиійська потрібна для професії, македонську мені потрібно довести хоча би до рівняїї розуміння українськой довести (говорити на неї я не хочу, але хотілось би почати вчити їх історію, для чого стовідсотково потрібна їхнця мова). Англійська потрібна для професії, македонську мені потрібно довести хоча би до її розуміння (говорити на неї я не хочу, але хотілось би почати вчити їх історію, для чого стовідсотково потрібна ця мова).

Англиійська потрібна для професії, македонську мені потрібно довести хоча б до рівня розуміння українськой довестиї (говорити на неїею я не хочу, але хотілось би почати вчити їх історію, для чого стовідсотково потрібна їхня мова). Англійська потрібна для професії, македонську мені потрібно довести хоча б до рівня розуміння української (говорити нею я не хочу, але хотілось би почати вчити їх історію, для чого стовідсотково потрібна їхня мова).

"Довести" написав після "потрібно", оскільки речення важче зрозуміти, коли "довести" стоїть в кінці речення. Хоч і синтаксис в українській довільний, все ж такий порядок слів у реченні не притаманний нашій мові. Також ми не говоримо "на мові", а говоримо "мовою".

Але за цїі піврокуи можу сказати, що мій суржіик став краще (не той, який ви зараз читаєте, а той, який у мене виходить без перекладача :D). Але за ці півроки можу сказати, що мій суржик став краще (не той, який ви зараз читаєте, а той, який у мене виходить без перекладача :D).

Але за цїі півроку можу сказати, що мій суржіик став кращеим (не той, який ви зараз читаєте, а той, який у мене виходить без перекладача :D). Але за ці півроку можу сказати, що мій суржик став кращим (не той, який ви зараз читаєте, а той, який у мене виходить без перекладача :D).

Речення загалом зрозуміле. Але коли читаю, що твій "суржик став кращим", в мене таке враження, що ти почала його ще більше вживати у своєму мовленні. Звучить таки дивнувато. Тому радив би краще сказати, що "мій суржик став слабшим" (звучить дуже розмовно, але най буде)

Якщо чесно, маю мрію забути росiйську, і з усіма моїміи подругами перейти на українську онлі, але поки що, здається, не долясудилось. Якщо чесно, маю мрію забути росiйську, і з усіма моїми подругами перейти на українську онлі, але поки що, здається, не судилось.

В таких випадках ми кажемо "не судилось" (або ж "не судьба", але то вже суржик, який переслідує ледь не кожного українця, ахахах) Замість англійського "онлі" можеш використати українське "лише" ("перейти лише на українську").